Image

Дослідження автоколивального ефекту квантової точково-контактної комутаціїї

Навчальний заклад: Комунальний заклад «Харківський науковий ліцей-інтернат «Обдарованість» Харківської обласної ради

Автор: Поспелов Олександр Євгенович

Відділення: Фізика і астрономія

Секція: Експериментальна фізика

Область: Харківська

Опис:

Проблема якісного та кількісного моніторингу повітря є однією з головних на даний час, оскільки відомо, що поширення хімічних сполук у вигляді газів відбувається найбільш інтенсивно, а значний рівень антропогенного навантаження на довкілля спричиняє постійне зростання кількості газоподібних забруднень. Останні дослідження у сфері нанотехніки доводять, що можливість використання точкових контактів для аналізу складних газових сумішей є одним з найперспективніших напрямів сфери газоаналізу. Як це було з’ясовано ще наприкінці XX століття відомим українським фізиком Ігорем Янсоном, точкові контакти з балістичним режимом проходження струму дозволяють проводити дослідження тонкої структури твердого тіла. Подальші напрацювання І. Янсона та його колег надали значного поштовху вченню про точкові контакти та їх газову чутливість і сприяли проведенню даного дослідження. Мета даної роботи полягала у вивчення ефекту точково-контактної комутації в електрохімічній системі на основі олова та з’ясуванні можливості використання олов’яних точкових контактів Янсона як основи сенсорного елемента, адже саме олово на даний час найбільш широко застосовується у багатьох класах газоаналітичних приладів. Наукова новизна: вперше в електрохімічній системі на основі олова отримано автоколивальний ефект точково-контактної комутації. Вперше спостерігалося явище автоколивань опору з постійною частотою. За умови подальшої теоретичної розробки, стала частота коливань опору точкового контакту, виготовленого з певного матеріалу, зможе стати фундаментальною характеристикою відповідної наноструктури. Отже актуальність роботи полягає у тому, що з урахуванням широкого використання оксидів олова як матеріалу основи чутливих елементів, наведені в роботі результати є вихідним матеріалом для розробки газових сенсорів нового покоління.